Учасники проекту «ТУРБОТЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК» Херсонського благодійно-общинного Центру «Хесед Шмуель» зібралися разом 17 квітня на онлайн-зустрічі у літературно-музичній вітальні. Сьогодні ми з цікавістю дізнавалися про таємницю стародавньої молитви, яка 600 років тому була іудейською молитвою, а за сотні років стала гімном сучасного Ізраїлю — «Атиква» (в перекладі з івриту – Надія).

Мелодія майбутнього гімну довгі роки подорожувала Європою, стаючи частиною музичної культури багатьох народів. Спочатку іспанські євреї, рятуючись від гонінь кінця XV століття, привезли її до Італії, де місцеве населення перетворило її на свою народну пісню. Потім через багато років її почув Моцарт і включив цей мотив до своєї фортепіанної п’єси. Зрештою, чеський композитор Бедржих Сметана використав її у циклі симфонічних поем «Моя батьківщина».

Проте автором «Атикви» вважається Шмуель Коен, виходець із Бессарабської губернії Російської імперії (зараз – територія Республіки Молдова). Коен згадував, що від початку він наклав текст «Атикви» на мелодію молдавської народної пісні. В основі гімну Ізраїлю лежить перша строфа вірша «Тікватейну» («Наша надія») Нафталі Герца Імбера – єврейського австро-угорського поета другої половини ХІХ століття.

Тепер ця пісня — одна з найважливіших для кожного єврея, в серці якого теплиться надія і живе любов до єврейської держави.

Бережить себе та своїх рідних і близьких!

Миру та віри нам усім у Перемогу!

До нових зустрічей!