«Через терни до зірок» під такою назвою відбулась онлайн-зустріч у літературно-музичній вітальні, яка відбулась 03 липня завдяки проекту «ТУРБОТЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК». Сьогодні ми розглядали життя та творчість видатного режисера театру та кіно, сценариста Володимира Яковича Мотиля. Він народився у білоруському містечку Лепель у єврейській родині. Його батько, уродженець містечка Гостинич Варшавської губернії, слюсар мінського заводу «Комунар» Яків Давидович Мотиль, через три роки після народження сина був заарештований за звинуваченням у шпигунській діяльності та відправлений до табору на Соловки, де менше ніж через рік загинув. Мати, випускниця Петроградського педагогічного інституту імені О.І. Герцена Берта Антонівна Левіна, працювала вихователькою у колонії для малолітніх злочинців.

Дитячі роки Володимир Мотиль провів із матір’ю на засланні на Уралі. Діда та бабусю по материнській лінії також було заслано на Далекий Схід, а після повернення до Білорусії загинули в гетто в роки німецької окупації.

Учасники онлайн-зустрічі разом згадували його видатні фільми «Біле сонце пустелі», «Зірка чарівного щастя» «Женя, Женечка і «катюша»» і будь-яка з цих назв викликала в пам’яті або рядки пісень, або кадр, або репліку.   Говорили на зустрічі і про перешкоди, що виникали на шляху до показу цих картин.  Зусилля Володимира Мотиля не пропали даремно,  його роботи і зараз знаходять відгук у душах людей.

І впевнено можна сказати, що він долетів до зірок та запалив їх.

До нових цікавих зустрічей під мирним небом!