Проект «УНІВЕРСИТЕТ БЕЗ МЕЖ»

Вона твердо вірила у стару заповідь «театр — це храм».  Сьогодні, 15 листопада, ми продовжили цикл знайомства з відомими євреями. «Королева другого плану» під такою назвою відбулась   online-зустріч   в проекті «Університет без меж» (Проект за підтримки JDC www.jdc.org). Учасники проекту дізналися про життя і творчість Фаїни Раневської, яка була великою актрисою на сцені та за її межами. Про неї розповіла композитор, піаніст, чудовий оповідач Вікторія Медова.

Фаїна Раневська (справжнє ім’я — Фанні Гіршевна Фельдман) народилася в багатій єврейській родині наприкінці серпня 1896 року. У неї були брати та старша сестра — красуня Белла.

Фаня Фельдман, дочка таганрозького торговця, відмовилася емігрувати разом із сім’єю лише тому, що мріяла стати актрисою. Довгий час вона не могла знайти свою сцену. Але як би їй не було важко, свого акторського призначення Раневська жодного разу не змінила. Завдяки своїй наполегливості, працездатності та самобутності вона стала визнаною «королевою другого плану», оскільки практично не виконувала провідних ролей.

Плідну діяльність на театральних підмостках Раневська поєднувала зі зйомками у фільмах. Вперше вона з’явилася на великих екранах у 1934 році, зігравши в кінокартині «Пампушка». Дебют видався дуже вдалим, а талановита гра актриси отримала багато позитивних відгуків. Завдяки цьому кіноактриса-початківець стала отримувати численні пропозиції від режисерів і незабаром стала справжньою зіркою екрану.

За своє життя Фаїна встигла знятися у 25 кінокартинах, де виявила свій акторський та комедійний талант. Серед стрічок за її участю: «Улюблена дівчина», «Весілля», «Попелюшка», «Дівчина з гітарою» та «Легке життя».

Наприкінці  online-зустрічі учасники висловлювали свої думки про те, якою  їм запам’яталася артистка, яка, ховаючись за непересічною особистістю, була самотньою та вразливою. Відведені їй 87 років вона провела майже на самоті, і причину цього бачила в собі. Пригадували та цитували її афоризми, жарти та анекдоти, вражались її вмінню усунутись іронією від прози життя

«…як прошмигнуло життя, я навіть ніколи не чула, як співають солов’ї». Фаїна Раневська

До нових цікавих  зустрічей!

Комментарии закрыты.