«Нічого особливого, звичайна геніальна дитина…»

П.С.Столярський

    30 листопада виповниться 152 роки з дня народження людини, з вини якої словосполучення «одеська дитина» у багатьох асоціюється з образом інтелігентного очкарика, що тримає в руках скрипочку. 27 листопада на online-зустрічі учасники проекту «ТУРБОТЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК» згадували     видатного педагога, скрипаля, диригента, який заснував в Одесі музичну школу для обдарованих дітей, що існує й донині — Петра Соломоновича Столярського.

Як не дивно, позитивну роль йому відіграла навіть відсутність солідної бази в музичній освіті. Будучи самоучкою, Столярський виявляв дивовижну вимогливість до себе, постійно прагнув самовдосконалення. Він добре «акумулював» досвід відомих педагогів-скрипачів, спостерігав за виконавськими прийомами співаків та валторністів та знаходив їм застосування у скрипковій грі. І, звісно, ​​він давав своїм учням те, чого не отримав у дитинстві сам – справжню «школу».

Леонід Утьосов – називав його «винахідником конвеєра талантів».

Ісаак Бабель, – до речі, який навчався у Петра Соломоновича (як сам він жартував: «Єдиний учень, який не приніс вам слави»), – називав його школу «фабрикою вундеркіндів».

«Тяжке трудове дитинство» багато в чому сформувало Столярського-педагога. Так, він вважав оптимальним віком для початку занять 3-5 років, коли м’які кісточки краще звикають до інструменту. Одним із найважливіших компонентів виховання музиканта професор вважав ансамблеву гру, а найважливішим – регулярні виступи перед публікою, хай і не найвибагливішою.

Світла пам’ять великому Столярському.

Учасники online-зустрічі з вдячністю згадували цю школу в якій навчалися їх рідні.

Ця online-зустріч відбулась завдяки проекту «ТУРБОТЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК».